Я прокидаюсь в будні о шостій десь годині,
Буває ще раніше- це ситуацій діло,
Немає як валятись завзятій господині,
Тому я відриваю від ліжка своє тіло.
Туалетні процедури, волосся якось в крабік,
І нумо сину форму у школу прасувати,
До того ж скоро встане мій муженьочок –Валік,
Потрібно на роботу його такОж зібрати.
Збиваю вправно яйки та шинку нарізаю,
Готую всій родині на ранок я омлет,
Своїх дітей лінивих ледь ледь та одягаю,
Й від Валіка ховаю знов пачку сигарет.
______________________________________
Як тільки за поріг виходить мій мужчина,
Закинувши портфель дитячий на плече,
У мене починається щоденна зла рутина,
Добряче, я признаюсь, вона мені пече.
Так от, як тільки я відправила всіх зранку
Закривши дуже міцно й надійно усі двері,
Собі я дозволяю слабинку- забаганку ,
Бо серце вже давно належить лиш «Нутеллі»
НамАщу рясно хлібчик, смачнючим шоколадом,
Чайку буває зроблю, як маю настрій добрий,
День має бути супер….якщо з таким розкладом..
Насправді ж таким чином готуюсь я до бою.
Дочавкавши той хлібчик і облизавши пальці,
Я застеляти лІжка ліниво чимчикую,
Була б здавила хвіст своїй котюні - Гальці,
Здається я її давно уже дратую.
Негайно йду у ванну і рушники міняю,
Відчищу та віддраю що там усе блищить,
З корзин брудну білизну в машинку закидАю,
Потрібно по скоріше , бо час спішить-летить.
Підлогу крізь помию, коври пропилосошу,
Пилюку не забуду протерти тут і там,
Дитячі покривала провітрить повиношу,
Ще й заодно котярі щось пожувати дам.
Ну так, ще не завадить всі вікна перемити,
І посуд чистий скласти, хм, скільки там годин?
Ой мамки, це ж потрібно обід уже варити,
Пустує холодильник, збираюсь в магазин.
Скуплю все необхідне,несу важкі пакети,
Та мрію по дорозі я про помічника,
Сьогодні у меню суп й курячі котлети,
Ще треба десь на тижні спекти малим торта.
Вернулась я додому, машинка постірала,
Розвісила все чисте, іду перевдягатись,
Пакунки магазинні я швидко розібрала,
І нумо за кастрУлі та сковорідки братись.
Зробила суп й котлети, пора летіти в школу,
Та знову одягаюсь, втомилась, вам скажУ,
Спочатку заберу я старшого- Миколу,
А потім за молодшим в садочок побіжу.
В одній руці портфель, а іншою дитину
Ледь втримую, бо неслух розводить гайлайлай,
Його ще у гурток тягти через годину
От хоч би раз сказав хтось «Мамунь, відпочивай»
Забрали ще одного, вертаємося їсти,
З скандалом я обох веду на карате,
Хоч поки їх чекаю то маю час присісти,
Чи випить чаю/кави в найближчому кафе.
Ми приповзли додому, сідаєм за уроки,
Дивуюсь скільки дітям домашки задають,
Малий розносить хату…достатньо з ним мороки,
Дістати треба соку, хай на здоров’я п’ють.
ЗакІнчили з завданням, пора робить вечерю,
І знов пішли каструлі та сковорідки в бій,
Дітиська розкричались, бомблять в кімнаті двері
Коли ж це муженьочок прийде з роботи мій?
Зварила макарони і соус ще зробила,
Салатику забацала, яка ж тут кухня «чиста»
На швидкоруч прибрала, на стіл усім накрила,
Кричу «Артем, Микола ідіть негайно їсти»
Поїли, чи точніше, я їх погодувала,
Тай чую що ключі у двері хтось вставля,
Іще в одну тарілку вечерю я наклала,
Вернулася з роботи моє старе «дитя».
Причапав мій коханий, вечеря й натякає
«Чого це ти на кухні як слід не прибереш?
Зайде хто раптом в гості, його таке злякає,
Ти що, моя хороша, хвилинки не знайдеш?»
Ну ладно, я змовчАла, бо він ж таки втомився,
Ішачить і пітніє, бідненький, цілий день,
Напевно через стреси настільки розлютився,
Насправді ж так виходить, що він лінивий пень.
Усівся за комп’ютер, всю пошту перевірив,
А потім так спокійно вмостився на диван,
Ввімкнув собі новини, годинник з ними звірив,
І ще віщить: «Наташа, почисть мені банан»
Всі співчуття та ласка змінилися бажанням
Встромить йому банана в направлення одне,
Звичайно усе класно, кохання то коханням,
Але ж він поважати повинен теж мене.
ПринЕсла той банан я і прямо в лоб сказала
« Дітей сьогодні Валік вкладаєш спати ти»
А він «Ти цілий день точила ляси й спала,
Втомився я…того…сама з ними сиди».
Признаюсь що мене слова ці зачепили,
Точила ляси? Спала? Якби ж то так булО,
Взяли хоч за собою й тарілку б раз помили,
То ні…зато язик тріщить як помело.
В такі моменти я подумую негайно
Поїхати подалі на три-чотири дні,
Побачимо як він з всим впорається файно,
А я собі нарешті влаштую вихідні.
____________________________________
От кажуть, господиня - робота найпростіша,
Сиди собі удома, роби що хочеш ти,
Але візьміть хоч раз Андрії, Петі, Гріши,
Й зробіть за свою жінку усю роботу ви!
Загнетесь полюбому, загнетесь, вам повтОрю,
Тому, мої хороші, потрібно совість мати,
Достатньо вже займатись щодня лише собою,
Пора своїм дружинам хоч чимсь допомагати.
ID:
570868
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 31.03.2015 14:16:52
© дата внесення змiн: 31.03.2015 14:16:52
автор: Льолька
Вкажіть причину вашої скарги
|
