Закружляло, засніжило
На подвір’ї біло-біло.
Поле ковдрою покрило
І все вило, вило, вило.
Розгорнула зима крила,
В шубу пишну сад оділа.
На дахах нові кашкети,
На кущах м’які жакети.
Малювала ще узори,
І на склі з кришталю гори.
В панцир річку закувала
І кружляла, і співала…
Ох та зимонька-зима
Зодягла наш край сама.
Ти творила все крильми,
За це дякуємо ми.