Твої очі кольору осені –
Такі ж глибокі і сумні водночас,
І всміхаєшся часто так болісно
Як листочки берези, що опадаючи, жалісно шепочуть.
Ти повернувся, звідки не чекають,
І лиш зітхають, згадуючи часом,
Коли із приймачів про втрати сповіщають,
Й ніби радіють, що серед них тебе немає.
Ти віриш в перемогу, коли
Вже більшість розгубили всю надію
І відданість Ти зберігаєш лиш одній єдиній,
Яка порушити сльозами Твій спокій не посміє...
3 листопада 2015 року
Близько 14.30
смт. Турійськ
