І гнів, і біль – вже повна чаша,
така страшна буденність наша!
Не відновити гірку втрату,
гріхи не змити супостату!
Донбас, Луганськ – гіркії дати,
навіки будуть пам’ятати!
Ще Маріуполь, а що ж далі?
Невже не спинимо вандалів!?
Страждає люд, карає Бог!?
Дізнатись не берусь… за що ж?
Та тільки стало світу ясно,
в крові братерській Русь зав’язла!
В Росії завжди свербіли руки. Он, навіть глянути на недавню історію: скільки раз засвітилась. І ось знову. Надіятись на чиюсь допомогу не слід, вже бачимо як цілий рік допомагають Європа та США - лише язиками. Хочеться вірити, що в України вистачить сили і мудрості у розвязанні цієї непотрібної війни
tatapoli відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш гарний, зболений, та я не підтримую слова "братерська" Ніколи росіяни не були братами, бо не слов`янська у них кров! На землях Суздальщини, пізніше, Московії, жили фіно- унгорські народи. Мусимо дотримуватися правди, а не перекрученої москвою брехні!
tatapoli відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спірне питання і мабуть для більш широкого диспуту! І не на сторінках цього сайту! Вибачте!
Дякую!
болюча наша реальн1сть 
Дякую. 
щемно і гірко, і на серці так тяжко 
