Пара велетенських очей,
Мов втілення відчаю,
Спогад весільних ночей,
Ти будеш моєю свічею.
Я в тобі для себе знайшла
Світло попутнього.
Тебе я б за руку взяла,
Горобця відчайдушного.
З собою змусила б йти,
Годинами темними й світлими,
Дала б і себе повести.
Ми разом розквітнемо!
А пара велетенських очей
Доводить інших до відчаю.
Для моїх пізніх - дальніх ночей
Ти станеш світлою казкою -притчею.
