Там, де людських голосів повна чаша,
Там, де гудять українці,
На очах розпадалась країна наша,
А інші стояли в сторінці!
Нехай ми повинні мовчати,
нехай не можемо говорити,
Та коли хочеться закричати,
Потрібно нам тему закрити!
Чому? Ви мені скажіте!
Куди вони поділись?
Ті невинні, ще малі діти,
Які майбутнього хотіли.
Де, ви скажіть мені,де?
Де Справедливість святая?
Може, над нами сонце зійде,
І лід між братами розтає!
До цього нам ще довго іти.
Через це безмежно жаль.
Правда зумієм ми ще знайти,
А поки що бере печаль...
