Де живуть багаті люди
Й роздивляючись повсюди,
Пробігав голодний крос
Безпритульний пес Барбос.
Ось відкрилися ворота,
З них промчалася тойота,
А із будки, де паркан,
Раптом виглянув Полкан.
"Будь здоровий, кум Полкан!
Як життя і як твій стан?
Щось гладкий ти став нівроку,
Ми ж не бачились півроку!"
"Я тепер вже не Полкан,
Зараз я шановний пан.
Оця будка - пост тут мій,
Ось нашийник золотий.
Це робота тут моя -
Охоронець в шефа я.
Коли джипом виїжджає,
Я його завжди вітаю!
Ти мене не діставай,
Іди звідси, не воняй!
Біжи краще на смітник,
Я від цього вже відвик!"
" Дуже боляче, Полкан,
Що таким отут ти став.
Та за кістку й миску каші
Продав волю й дружбу нашу!"
P.S. Краще вже голодувати,
Чим ланцюг на шиї мати!
