Біля вікон моїх
Розквітають півонії.
Хвилі запаху їх
Наче звуки симфонії.
Я вчуваюся в звуки -
Скрипка мліє в мінорі,
Протягну квітам руки -
Палко грає в мажорі.
Рано-вранці встаю -
Квіти вкриті росою.
Я "Привіт" їм кажу -
Вони поруч зі мною.
Білі-білі шари
На зеленому листі,
Наче диво-птахи
Оселились в обійсті.
Може, легка фата,
Що зняла наречена,
Тут на листя лягла,
Бо ж любов нескінченна.
Пишні квіті оці
Забираю в долоні.
Тріпотять на щоці,
Ніжно линуть до скроні.
Назавжди полонили
Білі квіти півонії
І дали мені сили
Буть з собою в гармонії!