Хто це, скажіть, що так жартує грішно
Над долею людей? А їм зовсім не смішно.
Візьме, наприклад, і зведе два антиподи,
А потім тішиться над цим чудом природи.
Спокійно жив собі в добрі філософ тихий.
Так ні, підсунулось йому базарне лихо.
Тепер немає ні йому, ні їй спокОю.
Ніхто не може з них залИшитись собою.
Він, як у зАсідці читає в туалеті.
Вона всі ночі зависає в інтернеті.
Але ж Комусь треба було додати жару,
Воно взяло й дитя добавило в цю пару.
Ще дуже часто зустрічається й таке:
Він егоїст, п`яничка, зовні геть гидке.
Вона, як квочечка, старається терпіти.
Вірить, що він талант і скоро кине пити.
Відмиє та й веде під руку те нещастя,
Від того, що заміжня світиться від щастя.
Та Хтось і тут експеримент свій не покинув,
Він взяв до всього ще й свекруху їй підкинув.
Ось так і зводить Хтось: цікавого з нудною;
Практичну з мрійником, базікало з німою;
Учену з тупуватим, красеня з бридкою.
Таке насплутував, ніде нема покою.
А ось ще пара-Аполлон і Мавка лісова.
Такі закохані! Але він жайвір, а вона сова.
І тут гармонії в інтимі важко досягти,
Він спить вночі, її на ранок не звести.
Але кохання пристрасне візьме своє,
Він уві сні відчує всі її фантазії, що є.
А вранці сам захопить свою соню у полон…
Хтось не захоче зруйнувати такий сон.
Не гороскопи нам, зірки чи карма винні,
А Марс з Венерою нічого не повинні.
Просто з коханими будуйте рай земний,
Тоді й експеримент цей стане не страшний.
Ого! тут філософ додав жару! я був у німців якось, їх раша навчила пити... там пяницям держава гроші дає на горілку, щоб не крали, а в нас від них не захищає
я був у німців якось, їх раша навчила пити... там пяницям держава гроші дає на горілку, щоб не крали, а в нас від них не захищає
