Присвячення Юлії Веприцькій, українській поетесі Ліпота
Присвячення Юлії Веприцькій,
українській поетесі
Ліпота
Ліпота в селі весною,
Цвіте сад, гудуть хрущі,
Ходять пари чередою,
Пахнуть пристрастю кущі…
Світять зорі таємниче,
Місяць землю посріблив…
Біс в душі кохання кличе,
Блуд уяву полонив…
В голові тайні малюнки,
Як шалені, мерехтять,
А в траві хмільні цілунки –
Аж перетинки дзвенять.
Біля верби, без зупину,
Дівка з хлопцем гомонять,
Сплелись двоє біля тину
І, як вкопані, стоять.
Щедрі, радісні зітхання,
Звідусіль всю ніч летять…
Впало росами світання,
Пристрасть стала замовкать…
Красота в селі весною,
В чари вбраний рідний край…
До зорі нема покою -
До кохання веде плай …
07 листопада 2014 року
