Син.
Смертю
країна погризена -
чули ви,
батьку і мати?
Йду добровольцем.
А призову
нащо чекати?
Батько.
Часу
діждались
суворого;
плаче душа
без упину.
Стій же в бою проти ворога
твердо,
мій сину!
Стануть тепер
горобиними
ночі всі.
Миті важкої
цей кишеньковий годинник мій
буде з тобою.
Син.
Я і годинник:
рахуємо
миті до битви.
Прийдеться
скрутно тепер.
Покладу його
поряд із серцем!
Снайпер.
Blut und Ruinen -
Ich bin erschöpft,
hatte genug;
Welt durch Sehen.
Geben Sie ihm einen leichten Tod,
wird das Herz schießen. (*)
Медсестра.
Я дотягну тебе,
воїне,
любий
герою безвусий...
Дивом
сьогодні врятований,
жити
ти мусиш!
Син.
Батьку!
В шпиталі я,
ранений.
Швидше б
вперед -
сил замало.
Твій подарунок -
вже вибачай мене! -
куля... "зламала".
- - - - - - - - - - - - - - - - - -
Пам’ять далека
роз’ятрена знов –
ворог плазує
пихатий.
Оберігає батьківська любов
серце солдата!
14. 10. 2014.
* - (нім.)
Кров і руїни -
я змучений,
все набридло;
світ крізь приціл.
Йому дам легку смерть,
в серце стрілятиму
Нехай смерть обминає кожного солдата! 
