Так хочеться закритись у собі.
Замки на вікнах вішати пудові.
І три пір'їни вирвати сові,
Щоб з них зробити пера пречудові.
Знайти листок, пожовклий вже од часу.
Вплести в полях історію таку,
Де я не корчу втомлену гримасу
І ти щаслива з кимось у танкУ.
Хотів би я побачити не казку,
Не лють, не осінь, навіть не шедевр.
Лиш ту тебе, де ти не носиш маску,
І лиш себе, що здійснює маневр.
Хочу в ту ніч, де ми їли цукерки,
Де в парку ти питала про мій світ.
Щоб перед носом ти закрила дверки.
І я накинув свій колючий дріт.
Нехай та ніч до мене прийде знову,
Зроблю усе, щоб здатися тобі
Найгіршим дурнем, я мелю полову
Щоб очі ти не знала голубі.
