"...не летай! - что спешишь,
как на пожар?"
(Г.Заречный)
Чи багатий ти,чи бідний,
Чи розумний,чи дурний,
Принц по крові,чи безрідний,
Чи вродливий,чи страшний -
Врешті решт,не грає ролі -
Там всі рівні всеодно...
Так що по своєму полю
Не спіши,ступай поволі,
Довшим щоб було воно.
Не здіймай в душі тривоги -
Не запізнишся до Бога;
Усміхайсь,роби що треба
І не лізь живцем до неба...
Сонце світить,дощ іде...
Щастя схоче,то знайде.
А як ні,то як дізнатись? -
Може в іншому житті
Щастя дали забагато -
не догледіли святі.
І тепер,через віки
Виправляють помилки?
Втім, ця радість не заразна -
Не до всіх приходить зразу...
"Може в іншому житті
Щастя дали забагато" - серйозний аргумент, та краще віритив те, що просто десь воно блукає - тоді є більше шансів його зустріти
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віра це велика сила.Кажуть,що думки можуть навіть материлізуватися...Просто блуд може так вчепитися,що ніяк не вибратися із лісу."Но мы не ..... с Каштанкой на границе" Дякую дуже,друже.