Вже не потрібно жодних слів
І тих думок що душу рвали,
Незрозумілих і жорстоких снів,
Заснути серед ночі не давали...
Вже не потрібне це життя,
Бо принесло одні страждання.
У голові тільки сміття,
А у душі лиш зло й вагання.
Цей світ змінився... Люди стали
Егоїстичними і злими на усіх.
Холоднокровні вже займають п"єдестали,
Думки про інших - просто сміх.
Тому, що людяності вже немає
І не існує цього почуття.
З нас кожен все в душі тримає,
Не відкриває серця вороття
Тут не потрібно жодних слів,
Бо ти це бачиш, розумієш,
Що світ людський давно вже згнив,
А ти нічого тут не вдієш.
