«Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.»
Леся Українка.
Знов темний вечір настав, а потому,
Знову новини тривожні звучать.
Хлопців загиблих десь знову хоронять:
І в перемир’я снаряди летять…
Б’ють, добивають, дощенту руйнують,
Наші заводи, великі міста.
Боже! Мій Боже! Невже ти не чуєш,
Як тяжко стогне Украйна свята?!
Нащо убивць в наші землі пускаєш,
Нащо озброєння мають важке?
Кров’ю гарячою сила стікає…
За який гріх нам нещастя таке?!
Знаю: не Ти це звір’я посилаєш,
Знаю: не Ти зброю в руки даєш…
Доки ще владу нечистий тримає,
Доти в нападників сили стає.
Темна та хижа Московія люта
Їй не шкода ні чужих, ні своїх
Примусом хочуть диявольські пута
Понадівати на все і на всіх!
Дай же нам, Боже, захист Небесний
Правду свою серед нас збережи
Дай нам терпіння, звитяги чудесної,
Силу і Славу свою Покажи!
Дай мені, Боже, правдивого хисту
Слово своє нагострить, насталить,
Щоб як снаряд полетіло зі свистом,
На ворогів! – в необхідную мить.
Хай моє слово веде батальйони
Мужніх бійців за країну свою
Хай стане їм проти «градів» заслоною,
Захистом вірним у правім бою!
Слово моє! Ти – не шолом, не каска
В тебе є інше завдання в борні
Треба зривати оманливу маску
З морди хижацької, з пики брехні!
Бо ж за кордонами все іще вірять,
Що із Росією можна дружити.
Можна, чи ні, - а все доларом мірять,
Тільки б прибутки із нею ділити…
А наша доля, та наша безпека,
Це вже для них другорядне… пусте…
Від Дяді Сема Росія далека:
Поряд із хатою біль не росте.
Браття мої! Молоді. Не знайомі.
Серцем я з вами! За правду стою.
Ми не в чужому. У власному домі
Тож, захистіть рідну Неньку свою.
Тут ваші діти, матусі, Кохані,
Тут має бути достойне життя.
Тож не дамо динозаврам поганим
Геть розтрощити своє майбуття!
Бийте їх так, щоб аж пір’я летіло
Із двоголових Кремлівських орлів.
Щоб їм летіти сюди не кортіло,
Щоб від Українських, корчило, слів.
З нами Господь! З нами правда і Слава
З нами майбутнє на віки віків!
Слово моє! Встань в ряди, за Державу!
Зброєю стань у руках вояків!
