Війна...жіночого роду,але не має в собі нічого жіночого,крім здатності плакати.Маючи жіноче ім"Я,немає жіночого обличчя.Хто вона?... політика,історичний перехід,чорна гра оскаженілих мільярдерів,чи задум з Вище на поповнення Єрархії Небес,можливо ще щось,чого недано знати?.
Війна...чорний колодязь затухлого пекла,яке не вміщає незрозумілих за копійки проданих душ.Вона снарядами влучає у будь що,у будь кого́,а насамперед у цноти нашого зізнання,з запереченями не... не хочемо,з швидкістю сталої зомбованості не знаємо.Вона немає похибок,а має цілеспрямоване вбивство,виградовує очі мирного життя і невинних жертв.
Війна...тримає вирвану чеку над волею,яка в невидимих таможнях своєю
відданістю покриває ненависть і злобу.
Воля..той сухий порох,який чекає свого часу,щоб вибухнути феєрверком
геройства, незадумуючись над ним.Вона прадідами нагартована в наковальнях,влилася з згорнованою кровью,яку ворогу не влити в келих,вона гаряча,об нею можна обпектись.
Воля... в ній особливість жіночності, матері,дружини і коханки,яке робить
її самогубцею в боротьбі за свою незалежність до троякості жіночого роду.
Воля,те коріння,яке не викорчувати,бо залишивши корінець,воно відроджується,ще з більшою родовою силою і жагою до свободи.
Свобода... чи у війні можна передати її описати,змалювати?.Її стан у кожного свій.Це якраз,той пафос,який війну робить переможною.
Свобода...вона також має жіноче ім"я з різницею її вбрання і розуміння.
Вона у вінку перемоги, з поконвічного кольору до нас простору синьоблакиті і сонячного тепла і всього,що під ними квітне,живе.Гардероб війни скудний, чорна вуаль смутку і не має калейдоскопу барвів її безмежжя,межа...вдова.Свобода,це те,що дано зовні і живе в нас.Її не можливо розстріляти,ув"язнити,знищити нанівець.Вона спорами гриба,розпорошується свободолюбивем вітром у наші серця.Вона в наших нейронах,вона в нашій цитоплазмі,вона в снах,вона наяву нашої землі.
Земля,це якраз те,що наділено Богом,але людство,зробивши коктелі
з жадності,гріхів і збожевілля розпочинають атаки війнами.Вона виснажена,просочена кров"ю,ще розділяє з нами свою участь,свободу і
волю.Земля теж жіночого роду, мати хліба,вона віддає протест завойовникам,перестає бути родючою.Дає поштовх нашій свідомості,про
закономірний поділ.Вона є свідок тисячолітніх війн в яких лилася кров свободи,волі і смерті,що не має своєї подоби шизофренічного реготу в безодню пустоти.Війна,це безмежне казено політиканів,які з"єднані послідовно,засвітився один,будуть світитись всі,згасне один,згаснуть інші,
розложуючи пасьянси на невинні душі,знайдуть збій системі.Не одною Сотнею Небес буде застопорено рулетку в кармічному ув"язнені поколінь цих іграків.
Малюнок"Христос Пантократор"6ст.
Цвітні олівці.
P.S.
Я навмисне не вписала любов,любов,яку кожний із нас має.
Навіть вбивці,які напоєні опієм черствості і байдужості,колись
було дано це почуття,бо вбивцями не приходять в цей світ,ними стають...
