Баю-бай, моє дитятко,
слухай мамині пісні.
Полетів у казку татко –
так буває на війні.
Люлі-люлі, мій синочку,
за майбутнє не журись.
Твій татусь у холодочку.
Ще побачитесь колись.
Залишився ти у краї
сиротою, як і я.
Хай малеча виростає...
Тато знає – ми сім’я.
Он і місяць, – люлі-люлі
засинає горілиць.
Наш татусь у караулі.
Ти на небо не дивись.
Місяченько зорі сіє
за Карпати, за Дунай.
То над нами не Росія.
Не лякайся, засинай.
Не чекай уже лелеки.
Хай до вирію летять.
Там і тато твій. Далеко.
Там усі убиті сплять.
Прилітає тільки тато
у мої жіночі сни.
Каже, – дійте, соколята,
оперяйтеся, сини.
Наші рани не глибокі.
Спи, кровиночко моя.
Неозорий світ широкий
захищати буду я.
Спи, дитино, люлі-люлі.
Поки тихо, засинай.
Ще не кукає зозуля.
Спи, пташино, баю-бай.