Давай я напишу листа тобі
чорнилами на аркуші паперу,
так щоб не стерти ті слова, які
я не скажу тобі ніколи, певне.
Я напишу тобі "Мій дорогий"
і не тому що це так прийнято писати,
А лиш тому що ти для мене є такий,
Котрого точно варто не втрачати.
Я напишу рядки, які для мене так важливі
без слів ванільних і зізнань палких.
Там будуть лиш слова до болю щирі
без знаків окликів,тире, крапок, штрихів...
Там будуть лише фрази твої,
уведені у переводчик слів.
Та чи впізнаєш ти помилки свої,
забувши про фонетику моїх.
Будь ласка, лист не викидай, ніколи!
І навіть через років безліч розгорни
і ти відчуєш запах ще парфумів моїх
вдихни мене й для себе збережи.
Классно! 
