Я люблю. Я вмію любити
Кожен день, щогодинно, щомиті.
Люблю ніч і сонце в зеніті.
Люблю мріяти. Я люблю жити!
Осередок і центр притяжіння
Для прекрасного, доброго, всього,
Що дається любити, для того,
Щоб любові тривало горіння.
Набираю снаги повні груди
Від прожитого дня. Дяка Богу,
Що отримала я таку змогу
Брати радість нізвідки, з нікуди.
Я щаслива. Я щастям зігріта,
Кожен день, щогодинно, щомиті
Я складаю секунди прожиті
У любов, щоб любов'ю ділитись.
Мій талант у любові, напевно,
Бо всі інші мої дарування,
Попри всі найпалкіші старання,
Без любові - марудно й даремно.
Все, що я так натхненно роблю,
Усіх тих, в кого серце вкладаю,
Я безмежно, нестримно, без краю
Всім єством соїм щиро ЛЮБЛЮ!
Любов-головне почуття.Зберігайте його в серці.Дуже гарний вірш.
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую. Старатимусь. Раніше хворіла альтруїзмом: могла півночі просидіти, малюючи чи щось шкрябаючи замість однокурсниці, лише тому, що вона не встигає. Зараз вилікувалась.І в цьому випадку теж, як не дивно, підходить вислів: "Час лікує". Але співчуття, як різновид любові, до людських проблем залишилось.
Тот дар любить не каждому дается...Одна ты из счастливчиков,кому так крупно повезло...Так береги его,ты, как зеницу ока,..не потеряй,..в наследство детям передай!..
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00