*...і на перетині віків
хоча б на мить варто спинитись,
вклонитись пам'яті років
і пильно в очі подивитись
тому, хто поряд біля тебе,
з ким наче й ближче стає небо,
подякувати, кому треба
...і Богу щиро помолитись
за тих, хто молиться за нас,
кого нещадно топче доля
...за тих, з ким швидко плине час,
з ким дихаєм на повні груди,
на жаль, живемо тільки раз,
бо всі ми смертні, просто люди
...і непідвладний нам лиш час...*