Важливі залишаються осторонь,
Проходять мимо, торкаючись рук...
Залишаються десь біля скронь,
І не носять фальшивих перук...
Не торкаються серця руками,
Знаючи силу горілої болі...
Вони завжди хочаб і думками,
Приносять тобі частинку любові...
Неважливо важливим минуле,
Що було десь і, напевно, колись...
Для них все зле потонуле,
Ці люди тебе не зреклись...
Вони, як приручені птахи,
Завжди з тобою літають...
Відвертають від тебе жахи,
І разом тебе підіймають...
11.06.2014
