браттям присвячується
він ще кричить, той нахабний дебіл?
ну звичайно ж, я так і знав, я і це передбачив!
оцей тупий селюк звісно ж має право на вислів
але що він супроти скелі мого інтелекту?
гей ти, ниций п*кидьку, ану обожнюй мене,
НЕГАЙНО!
повісьте його догори дригом.
як ти смієш не погоджуватися зі мною?
ану встроміть йому пальці в лещата,
щоб знав, як це - не поважати мене.
це кричуща нахабність, так, кричуща, і за це
присмалімо йому, браття, гузно розпеченим залізом.
Я - керуючись, звичайно ж, власним милосердям, -
знуджено кинув тобі шматочок зі столу.
інші ще в повітрі ковтали, аж скакали від щастя
але ти вперто не сприймав моїх осяйних думок!
отож, я байдуже спостерігаю з трибуни, дебіле,
твої борсання у гної мого презирства отам, унизу.
як, ти ще смієш мені суперечити?!
вирвіть йому язика.
отак ліпше.
