Мамочко,матусю,рідна нене,
Ти найцінніший скарб,
Що є у мене!
Пробач,пробач мене за те,
Що я засмучую тебе...
За те,що гордістю не стала я для тебе,
За біль і сум, і недоспані ночі.
За заплакані твої,прекрасні карі очі...
Для мене ти неначе сонце,
Що гріє у найхолодніші дні,
Ти наче зіронька яскрава,що вночі
Мене від темряви рятує...
Ти найніжніша пісня,
Що заколисує мене.
Твої обійми затишок дарують,
Твої слова ,неначе знов,життя дарують...
