Така солона ніч оця,
либонь, що пивом лиш запити;
у такт сльоті сльоза з очей –
мені вже нікого любити.
Старий мій друже львівський бар,
бармен веселий, невгамовний,
і пиво світле, мов янтар,
мій задушевний співрозмовник.
Гей, пива й музику, бармен,
сльота-біда таки минеться;
жива легенда – айн момент! –
і доля нам уже сміється!
В розшивку мури кам’яні –
у них бере початок Лета,
і в плині пізньої пори
впаде тягар з душі поета.
Старий мій друже львівський бар,
єдиний ти мене рятуєш,
і пиво світле, мов янтар,
воно чогось в житті вартує.
Гей, пива й музику, бармен,
сльота-біда таки минеться;
жива легенда – айн момент! –
і доля нам уже сміється!
Створено 16 - 20. 10. 2006 року, м. Львів
Опубліковано: "Танцює дощ". Львів: "Ліга-Прес", 2008. 120 с. – С. 17 – 18.
Музика Євгена ЗаставногоВиконання Володимира Пителя
