Напевно десь глибоко в душі,
Життя палало, хоч кінчались дрова,
Кричали часто по ночах сичі,
Проте душа завжди була здорова.
В колінах долі, штрики у спині,
Та тільки бачив гарну молодицю…
То наче знову був я на коні
І кожну ніч мені їх снились лиця.
Переклик роблять вечором півні,
А на подвір’ї пахне матіола,
Живу думками, як в чарівнім сні,
Буваю жвавий, а буваю кволий…
Та і надалі надає снаги,
Красивий стан, красиві ноги жінки,
Ростуть мости, що береги ріки,
Єднають, наче музика з пластинки.
Душа в танок і зайві тут літа,
Нехай спочинуть в м’якому дивані,
Весняна осінь птахою зліта,
А серце ритми б’є на барабані…
Молодійте душею і будьте завжди на коні! 
