До сусідки на обід
Завітав новий сусід,
Квіти їй подарував
І в щоку поцілував.
Познайомились вони
Ще минулої весни,
Він вже літній чоловік,
В неї теж поважний вік.
Того року восени
Тож зійшлися вже вони,
Щоби разом ліпше жить,
Турбуватись, говорить.
Всім велика дивина,
З ним під руку йде вона,
Наче й справді молода
І ні сліду,що біда
В дім прийшла, бо чоловік,
З ким жила свій цілий вік,
Вмер і плакала за ним,
Нині ж сум той зник мов дим.
Одинокі заздрять їм,
Бо вже знають що по чім,
Бабці хрестять їх услід,
Боже, бережи від бід.
28.04.14.
