Чи може людина осягнути висоту, глибину, широту Господа?
Можливо хтось думає, що вже досяг цього, але Господь говорить: Мої думки – не
Ваші думки, ні ваші дороги – дороги Мої. Але, як небо вище Землі, так дороги Мої
Вище доріг ваших, і думки Мої вище думок ваших.
Частково відкриває Господь допитливому розуму Свої таємниці. Чого може досягти допитливий людський розум, якщо йому не відкриє Господь? На все воля Божа. І ти, людино, живеш по Його волі і дороги сходжуєш, які Він тобі приготував.
Чи піднімеш ти свої очі до неба, щоб знайти і побачити ту ниточку, яка зв’язує тебе з Творцем? Чи тобі досить того, що зміг взяти в свої долоні і скільки в них вмістилося?
Скільки запитань ставить Господь до свого творіння! Хто на них відповідає?
«Чи довго буду вас терпіти?» запитує Ісус і Сам відповідає:
Стільки, скільки ваш земний батько терпить вам, але помножене на безліч разів. Бо люблю вас, діти, і не хочу загибелі жодного. Я це казав і скільки треба, то ще
Повторю. Безмежна Моя любов до вас: і жалію, і люблю. Хоча терновий вінок ще коле Мою голову і кров стікає, бо не спиняється за вас, дорогоцінна Моя любове –
Людино! Ще скільки часу знадобиться, щоб привести все в лад; щоб праця рук Моїх не пропала даремно? Я бачу всі намагання моїх улюбленців, що хочуть підставити свої плечі, щоб допомогти Мені. Їх труд не буде даремним. Пошлюбиться жених з невістою. І слава Отця Мого буде сіяти на весь світ.
Полиньте в небеса, хоч думкою до Мене,
Зробіть цей крок в небесну височінь.
Де Я, де Батько Мій улюблений і щедрий
Дарує вам незайману блакить.
Щаслива ти, дитино Моя люба,
Піщинка в морі. Це найвища суть,
Коли пізнала ти Мене й на волю
Злетів твій голуб-дух!
