Пишу я зараз на папері
Слова останні
Бо вже двері
До пекла бачу, хоч ще рано.
Немає що тут завіщати
Майна ось тут немає мого
Лиш є талан і що сказати
І через це я молю Бога.
«Не суди мене, Величний, строго
Бо вже взяла мене хвороба
Та і найменшої тут допомоги
Я не очікую й від Бога.
Я просто хочу, щоб Вкраїна
І її діти, що справжні чесні,
Не ті, що ховаються під юбку москалівни
І в Бога просять тільки лесті.
Я хочу, щоб оця держава
І всі її, ті справжні люди
Отримала вкінці ту справжню славу
І щоб кінці вже швидше були.
Я хочу, щоб наші неньки
Не проливали за нас сльози
А щоб гордилися, щоб усенький
Світ склонивсь під наші ноги.
І щоб гордилися ми всі
Що маємо таку країну
З людьми, чесними людьми
Чесними і завше простими.