І встав я вдосвіта
Й вдихнув
Повітря босого
Й забув
На мить проблеми одинокі
Згадав
Дівчину красну, чорнооку
Й упав.
І серце стислося
Від болю
Від того, що крилося
Любов’ю.
Ховалось воно там
Та не змогло
Пропало воно там
Бо любов.
Це хитра штука
І мені
Від неї мука
Як в вогні.
Й палаю я
Постійно тривожусь
Й пече страх
Бо я не можу
І підійти
І розказати
Наскільки любима ти
А я хочу страдати.
Не страх
А може й він
Б’є по ночах
Й немає сил.
І я боюсь
Якщо відвернеш
Страдаю біля вогню
Й боюсь йти першим.
