Мені би впасти в твоє небо
і жити там серед зірок.
Мені би хоч частинку те́бе
чи хоч би зблизитись на крок.
Якби відміряв трохи правди,
а, може, тільки прямоти,
то ми могли б разом шукати
нові стежки до висоти.
Мені би тільки твою руку.
І завжди щоб твоє плече.
І голос твій лише б почути,
бо від думок цих так пече.
Я хочу райдуг, хочу сплесків
і снів в яскравих кольорах.
Мені б лиш зовсім мало щастя
і на нас двох – один лиш дах.
