Навчіть мене любити волю,
з її пропискою в кремлі́.
Навчіть прогнати рабську долю
за межі рідної землі.
Щоби здійнялась диким пта́хом
із жалюгідних годівни́ць
й розве́рзлось пра́ведне провалля
під путами злиде́нних криць.
Навчіть нести́ в дірявій скри́ні
терпіння і сумління гніт,
в краю́ де й немовля́та винні
тим хто для се́бе ріже світ.
Навчіть мене не революцій,
не слів безглуздю, без кінця́,
впізнати в подорожніх друга,
навчіть, за маскою слівця.
Пізнавші таїнства і тайни
у ворохо́бицях столі́ть -
не слухати, а прислухатись,
хоча б до ближнього, навчіть.
Навчіть мене також любові
до чужоду́мців, ворогі́в,
до куп лайна у чистім полі,
до хамів і чужих краї́в.
Навчіть проща́ти і прощатись,
і поборовши в серці щем
останню сви́тку дарувати
на заздрість чи на сміх нікчем.
Іще, навчіть долати сумнів,
що раз по раз збиває крок
та полюбити владну по́зу
усупереч вільни́х думок.
Навчіть коханню до безтя́ми,
щоби́, із пристрастю, воно́
щодня́ ласка́вим сонцем сяло,
крізь вкрите по́хіттю вікно.
Навчіте щастю осяйно́му
не заступивши за межу́,
радіти щиро дню новому,
превільному ново́му дню.
2011 р.
Хто ж навчити має?! І не проводьте аналогій з професією...Мене ці дні заворожують революції "у собі", коли люди прокидаються з усвідомленою потребою не бути рабами...і жахають реалії війни...
Андрій Чернівець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
лікуватися потрібно коли ще здоровий, а коли хворий то ...
а не тільки розумом 
І не проводьте аналогій з професією...Мене ці дні заворожують революції "у собі", коли люди прокидаються з усвідомленою потребою не бути рабами...і жахають реалії війни...
