Дорогі брати і сестри!
Дорогие братья и сестры!
Можливо в нас є якісь різні погляди на окремі речі (історію, мову),
Может быть мы в чем-то и непохожи (хоть я в этом
очень и очень сомневаюсь!).
Прошу всіх на мить зупинитися і просто подумати про те, що нас єднає,
А обьединяет нас невероятное количество вещей! И в
первую очередь - Украина!
Саме Україна! Вона наша мати: і біологічна, і духовна! А відвернутися від матері, коли вона тебе потребує...
Я не знаю как это описать (просто не укладывается
голове, отвратительно даже думать...).
На початку 90-х років ми отримали те, що було мрією десятків поколінь українців - свою вільну, незалежну країну!
И какой бы неидеальной была и есть наша демократия, но
все-таки она - есть!
І ми повинні її зберегти, ми повинні зберегти свою Україну! Нас усіх об'єднують поняття честі, гідності, моралі -
Это непоколебимые столбы самого понятия -человек,
они обьединяют всех жителей нашей маленькой
(но самой лучшей) планеты!
Нам потрібно мінятися самим, якщо ми хочемо змін на краще, нам потрібно знаходити спільні рішення, потрібно думати...
И понимать, что войска чужой армии на нашей земле -
не принесут нам ничего: ни мира, ни любви, и тем более
не принесут благополучия.
Потрібно пам'ятати, що коли сваримося ми - українці, страждає і плаче вона - Україна! Мати, яка лила сльози віками, яку ми не маємо права підвести!
Она заслужила независимость, свободу, демократию,
любовь своих детей, и мы не имеем права отбирать у
нее все это!
Я закликаю кожного зупинитися на мить і зрозуміти, що ми одна нація, один народ, одна країна!
Я верю, что это в наших силах!
Ми не ділимсь на захід і схід – Хоть с востока, хоть с запада ты,
В нас на всіх Батьківщина єдина, Не в отличиях суть, а в желаньях.
Наш козацький незламаний рід Нас ведь всех наполняют мечты,
Поєднала навік Україна! Человек – не ярлык, а – призванье!
З повагою АБ. С уважением АБ.
Слава Україні!!! 
Бо так і є!
