Жорстокість породжує жорстокість -
В тобі святого вже давно нема.
Твоя корона хоч і блестить на сонці,
але така ж іржава, як і твоя душа.
Ти думаєш, що ти такий бажанний ?
що всі готові бути там, де ти ?
Відкрий ти очі і побачиш,
що ти не вартий і пальчика на її руці.
Зависоко ти голову тримаєш,
зависоко ти , милий мій, літаєш.
Впадеш, і хто тебе впіймає ?
Ти маєш друзів чи можливо тобі їх не вистачає ?
Ти бездоганний.
Ти така персона,
що я на твоєму фоні навіть стояти не готова.
Але , де друзі твої,
де дівчина кохана ?
нема ?
ох, прикро.
а чого ?
ти ж людина бездоганна.
Я щиро співчуваю тій людині,
яка кохатиме тебе так щиро і безнадійно,
оскільки, ти не взмозі і не всилі щось кохати,
твоє серце вже давно забуло,
як це любити і поважати.
Поважати думку, поважати почуття,
інколи цього достатньо, щоб люди тебе не відпуска.
але, ти йдеш вперед,
ти руйнуєш дороги,
забуваєш хороше і не цінуєш вагоме.
Можливо, колись,
і прийде та пора,
коли ти зрозумієш, що ми бажали тобі тільки добра.
Ми тебе любили, як могли,
ми пробачали і далі йшли,
але тобі цього мало,
ти ж царь і бог.
нам, таким смертним, не рівнятись з тобою у крок.
Невже черствий ти ,
невже такий жорстокий ?
Людина завжди має щось хороше,
І це хороше є в тобі
просто знайди це в собі,
знайди .
ID:
475665
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 29.01.2014 00:27:20
© дата внесення змiн: 29.01.2014 00:27:20
автор: taniyaa
Вкажіть причину вашої скарги
|
