(Як відповідь, на деяку полеміку)
Я іду у Слово, не для слави,
Крок за кроком, деколи крізь біль,
Скаже хтось – говорю я лукаво,
Що як всі, корисну маю ціль.
Що ж судіть ,по собі, та карайте,
Що судилось , з ваших рук прийму,
Промовчу, образи стерплю, лайка,
Розіб’ється об , стіну німу.
Бо на вас, не хочу бути схожим,
Не для вас, пишу, а для людей,
Щире слово, знаю допоможе,
Не зректись, кохання та ідей.
Час розсудить, хто із нас був правий,
Хто горів, а хто бажав грошей,
Я іду, у Слово, не для слави,
Не ховаю, душу, від людей.
