-Мій Боже,вчора він мене покинув,
Я плакала і день,і цілу ніч.
Я думала,що від думок загину.
Я некрасива?Боже,в чому річ?
І на роботу зранку я проспала,
На цілих три години Боже мій.
Коли я зранку каву готувала,
Зламалась кавоварка.Серед мрій
Хотіла я літати.Плачу знову.
Всі вийшли заміж.Тільки я одна.
Я не потрібна Боже мій нікому,
Я вік свій доживатиму сама?
Мені відпустку Боженьку не дали,
Відклали аж на січень,поможи.
І на роботі так мене дістали.
-А ти,моя дитино,їх люби.
-На мене вчора мама накричала.
-Але вона у тебе доню є.
Вона би і життя своє віддала,
Бо ти хворіла.Пам'ятаєш це?
Вона тебе у смерті відмолила.
А ти проспала...Янгол прилітав,
Та Янгол смерті.Матінка молила,
Щоб він тебе залишив,не забрав.
І три години Янгол-Охоронець
Молився за твоє доню життя.
А потім довго плакав.Оборонець
Такий в тебе дитиночко моя.
А заміж ти не вийшла...Він зіп'ється,
Проп'є всі гроші,через рік помре.
Я думаю за тебе.Ти смієшся?
Я витру твої сльози і лице.
Зламалась кавоварка...Ти б хотіла,
Щоби згорів він неї цілий дім?
А так лише вона...
-Та як я сміла
У тобі сумніватись Боже мій!
-Ну,а тобі відпустку переклали,
Ти в потяг сядеш,буде там і він.
Вам Янголики зустріч готували,
Кохання справжнє стрінеш.Ти повір,
Що я за тебе думаю дитино.
Відпустку переклали?..Все життя
Із ним ти будеш донечко щаслива.
І буду біля тебе завжди я.
А на роботі...Я все бачу доню,
Ти всіх прощай і лиш добра бажай.
А я з тобою,я завжди з тобою,
Ніколи ти про це не забувай...
у Серафима Вирицького про це є 
Бракує слів, одні емоції... Бог Вас любить. мВсе буде добре. Ще трішки треба почекати.
Личить Вам, Відо, цей жанр! 
