Дурію... Нудьгую... Зітхаю...
Чужі розглядаю тіла...
Панове, усе - Маха Майя*,
Коли недостатньо тепла...
Коли відмінили до Ліми
Всі рейси... І злишся, мов лев...
Коли у розкриті обійми -
Лиш листя з осінніх дерев...
Коли вже причесані ниви
І змовкли серпневі пісні...
Коли каблучкІв переливи
Стихають десь там, вдалині...
*Маха Майя (санскріт), Велика Ілюзія. У ведичній традиції так називають матеріальний простір.
Щемно, але чому така приреченість? ну і нехай ті каблучки затихли там десь в ночі... Настане ранок, сонечко зійде, і буде все, як серце хоче, зрадіє завирує знов душа.
Віктор Банар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли у розкриті обійми -
Лиш листя з осінніх дерев... - гарно написано, але не сумуй, у не злись, ти цим нічого не зміниш,а все залежить від тебе самого...
Віктор Банар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут більше суму, ніж злості... Якби, лиш від мене самого це залежало...