Місто Високого Замку,
Сірих старих кам’яниць,
Кави, з дзвінких філіжанок,
Вічних дощів та мокриць.
В днях безтурботних дитинство,
Разом з тобою пройшло,
Школа, чарівне князівство,
Бачив добро я, і зло.
В дня неповторних, іскристих,
Доля знімала кіно,
Юність, бажань перших пристань,
Ніжних цілунків вино.
Хтось дописав їй сценарій,
Смутком осінніх дощів,
Вірю, майбутнє подарить,
Сонячний радісний спів.
В дощ синьооку панянку,
Кавою знов пригощу,
Місто Високого Замку,
Знай, не боюсь я дощу.
Бо «Deja Vu» на хвилину,
Спогад розбудить в душі,
В юність минулу порину,
Наче в осінні дощі.
