Яні сілецькій-Васильєвій
У світ долонь
Схиляються думки,
В оточенні
Мрійливих бутафорій.
І свій полон
Заклали у віки
Зурочені
Надії світлофорів.
У світ думок
Поезій інвентар
Ховається…
Та відкриває пісню.
Створивши блок
На вільний коментар,
Душа митця
Постійно прагне кисню.
У світ чуття
На радості словах,
Між трьох колон
Приходять хвилі вітру.
І сум життя
Один згадає шлях –
У світ долонь,
Де він зникає миттю.
надзвичайно красивий, легкий, світлий і добрий вірш, який ллється чарівною піснею, і, враховуючи, що він ще й присвячений такій же світлій прекрасній людині, звучить по-особливому. чудова присвята!
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, гарний вірш для гарної людини. Правильний хід думок, а ось щодо пісенності...можливо, якраз! Дякую за візит!
Дякую за візит!
