UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: морський лев: де немає ∞ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Yana Тymur, 13.09.2013 - 18:40
я не бачу очей у скайпіу е-mailа немає душі нам потрібно відчувати щастя а ми заблукали в дощі Ваш вірш натхненний Тетяна Луківська, 11.09.2013 - 22:57
 Нуль-сумуй, нуль-страждай, нуль-чекайЦе тариф, де немає обмежень===супер 
Валя Савелюк, 11.09.2013 - 15:11
"...я їх (вірші) давно вже не пишу, вони самі приходять, це вже мабуть якась хвороба..." - це саме-саме-саме ТЕ, що й треба... дивуйтеся, але й радійте - не до багатьох приходять, до тих, кого вони (вірші) самі собі обрали... либонь, Ви - НЕ ЗАВАЖАЄТЕ ЇМ...)))не сердьтеся... знаєте ж - "...ти сердишся, Юпітере, отже - ти не правий"...  все буде добре - ось уже зараз буде... добре...)))
морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Валю за Вашу підтримку і розуміння! Дуже вони для мене багато значать. Відчуття, наче падаєш з висоти, і перші секунди коли страх десь аж під горлом пройшли, і потім ти починаєш розуміти що все навіть дуже і не погано, і взагалі класно! і починаєш кайфувати від цього, а потім приземлившись біжиш знову туди щоб від чути це ж саме, пережити це знов! цеееееееее щось як наркотик, ... але я вже лише кайфую, і більше нічого.  
Валя Савелюк, 11.09.2013 - 14:57
такі ліричні і романтичні перші дві строфи і така... сердита третя... таке враження, що після того, як Ви написали другу строфу - Вас хтось "дістав", пане Морський Леве...))) (часом, не моя "Майстерність і..."))) І в тумані павутинні мости Непомітно мій біль обпережуть... - оригінально і прекрасно...
морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
що дістали, то це точно, знов повторюсь, Ви відчуваєте на 1000% мій настрій. Бачу життя все далі більше схиляє до жорстокості, такий цей світ, якщо ти комусь не настукаєш по голові то тобі саме за це і настукають. А вірш, навіть не знаю, якись такий настрій, а взагалі то я їх (вірші) давно вже не пишу, вони самі приходять, це вже мабуть якась хвороба, не виліковна
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
- чудово 
дякую,
