А ви бачили небо з старого вікна?
Воно здається приємнішим, як весна
Зранку в ньому сонце сходить ясно
і дивитись на нього так прекрасно
а зорі а місяць сіяють ближче до ночі
і здається вже сірі дні не такі робочі
та соловей ще в вечері вам заспіває
хтось можливо на гітарі пісню заграє
та таку теплу, болючу і ближче рідну
і не сприймете ви цю пісню так гідно
для вас буде важко посміхнутись небу
ви відчуєте в тій своїй людині потребу
можливо ви її відпустили або прогнали
відтоді по місту, по світу ви блукали
і місця де горе втопити ніяк незнали
і мрії ваші одним помахом ярко зламали
Тепер ваші очі вдивляються в світ
і не бачить в ньому ніхто цей цвіт
цвіт болі, розчаруання та смерті
ми тепер чи то стерті чи то мертві!
Після помилок не встаємо і не йдемо
ми існуємо, не всі тепер живемо
Ніхто не вбачає живої красоти світу
Ніхто не вбачає в нашій душі цвіту!
