Дитині нашій – рочків шість.
Дітей у нас не густо.
У нас лелека рідкий гість
і не росте капуста.
І нам до школи вже пора
свою дитину вести.
А там проходить дітвора
екзамени і тести.
До тьоті вчительки дійшла
нарешті черга наша:
– А скоко будит два по два? –
зашпрехала на Раші.
Дитина відповідь дала,
...четверту, п’яту, шосту.
Розумна дівчинка мала.
Тут все для неї просто.
І все б, як мовиться, – окей, –
без розбрату і крику,
якби не прозвучало ще й
питання на засипку.
Напевно мова – це теракт
у вигляді «отметки».
Училка запитала так:
– А где берутся детки?
Знання у цьому в нас малі
і з досвідом – не густо:
– Дітей приносять журавлі
у кошику в капусту.
