Ці облуплені стіни будинків,
Порепаний тротуар,
І я, емоційний, на хвилинку,
Як фільми у стилі нуар.
І чому я заводжу розмову?
Сам у собі риюсь, в думках,
Схаменутись треба терміново,
І тримати себе у руках.
Збираю слова кинуті на вітер,
Кроками міряю місто,
Тут вітер грає мільйонами літер,
Мені тут безмежно тісно.
Захопився занадто тобою,
Як кокаїном колись Чарлі Шин,
І не хотілось здаватись без бою,
Не досягнувши жаданих вершин.