Як швидко плине час!
У жовтім падолисті,
У променях зорі,
Запалених свічках,
У вересневих снах,
Березовому листі,
В малюнках на вікні,
В безкраїх небесах.
Летить немов би лист
Відірваний від крони,
Куди його несе?
Мабуть не знає й сам.
Кружляє, наче птах,
І мовчки б’є поклони,
Молитву лиш шепоче
Далеким небесам.
Куди він так спішить,
І хто його погонич?
Життя – маленька мить
У вічності буття,
І помилок сніги
Залишаться на скронях,
Але чи буде час
На пізнє каяття?...
