Я захлинаюся в палітрі барв,
Прозрілим поглядом торкаюсь далі,
Очима спраглими невпинно б крав
Тендітність обрисів горизонталі.
Так рідко гріють нас в житті дива,
Тож для незрячого - маленьке диво,
Як світ в очах нових знов ожива,
Новий-бо зробить зір когось щасливим.
У справжніх цінностях - німі сліпці,
Ми, ситі маревом, не бачим правди -
ВІН все для щастя дав, тримай в руці!
Не гріє ж золото і блиск смарагдів.
Краса захована між сірих днів
У ліній тонкості, в малих дрібничках:
Не зміг хтось бачити, ти ж - не схотів,
Комусь-бо в радість це, для тебе ж - звичка.
Вірш написаний мною після пережитої
операції з лазерної корекції зору.
