Гордість прагне ображати, похоть все під себе,
А листок – усе пустий, листок пустий. Зелена
спереду широка і простора даль. Є на плечі –
Маленький сірий рюкзачок, в якому тяжкі речі.
Танці бачив на шпалерах, що із того? Мало.
Треба би піти в театр і оперу. Там гарно.
Але грошей-то нема. І нецікаво. Не піду.
Бо жадний! Ось до тебе руку не тягну. Веду
рукою по паперах. І вони тихенько, тихо
шелестять. Усе пусті! Мабуть чекає лихо.
Кроки за дверима, і мій зошит заберуть,
відправлять в пічку, я відправлюсь в путь
із цього місця.
"ой. ... нє, не жадний.
відпустив."
