Як до вподоби після спеки
Пройтись у затінку в саду.
Побачить звідти, як лелеки
В гнізді скупчились до ладу.
Як все стихає проти ночі.
Як обрій сонце поглинає.
Плітки і гомони жіночі
Пліт з перелазом вже чекає.
Біля колодязя за тином
Вони завжди о цій порі.
Я пізнаю їх по хустинам…
Задзеленчав ланцюг в дворі.
Собака холодок шукає -
Лежить, байдужий до курчат.
Немов прибитий, кіт блукає…
З кутка почувся сміх дівчат,
То молодь повертає з річки –
Вода мов тепле молоко.
Скуштую, мабуть, я порічки…
А ластівки ще високо
Комах полюють і під стріху,
Де гомонять в них пташенята.
Іду від яблунь до горіху –
Як ввечері тут махне м’ята!
І деревій тут дражнить носа.
Не оминають його бджоли.
Немає краще медоноса.
Його багато є навколо.
Іду до хати до ослону.
Посиджу трохи, бо не спиться.
Ослін нічим не гірше трону –
Такий царям хіба що сниться.
