Навколо людини, що спить,
Протягнута нитка годин.
Дзигар грається в Бога,
Бо хоче забути про свою минущість.
Бельгійська віддалена кров
Обертається на долівці
Твоїх вироджених
Умінь любити і прощати.
A зараз ти вчишся мовчати,
Щоб зловити той відгомін
Колишньої святості.
Ти і не твориш уже,
Бо всяке мистецтво зображує слово.
Так,спочатку було воно.
А тепер ти надто мовчиш.