Я їду до Львова!
У Львові Даринка -
Мені подарує ласкаву годинку.
Мені проспіває мелодію вітру.
Не флейті зіграє – чарівно, привітно.
По центру пройдемось
І львівської кави я пити не буду.
Кохання Даринки напюся до п”яну.
Велика людина - велика в усьому.
Отак і Даринка велика у спробі
Мене полонити не рік вже планує
А я все мудрую, а я все танцюю.
Люблю я Даринку! І Львів пристарезний
Люблю колихати перса її ніжні
Люблю коли каже мені не ходити
По інших жінках, в них нема, що робити!
Люблю я Даринку у львівській квартирі.
В шаленстві натхненно її обцілую
Й квиток покажу – вже в дорогу пора.
Люблю я Львів - там Даринка моя!