Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: Дорога в один бік. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Nikolya, 24.07.2013 - 20:54
так воно і є, бо що за двадцять років ми побудували? одні тільки питання вірш сподобався Марічка9, 22.07.2013 - 00:33
Дуже близька мені тема. Суспільно актуальна, якщо так сказати, звісно, можна.Мудрий вірш Анатолійович, 21.07.2013 - 19:31
Сильний і страшний вірш! Проте, допоки наші злодії-правителі не повиздихають (самі, чи з нашою допомогою,) поки закони і всі органи влади не стануть народними і не будуть працювати - нічого не зміниться... Одні будуть святкувати дні народження вартістю в міліони і вистрілювати в небо фейерверками крадені у народу гроші, а більшість буде ниціти на встановлений для них чудовий непрожитковий мінімум... То ж будуть і далі їхати ... (А ти де так довго пропадав?)
Валентина Ланевич, 21.07.2013 - 09:47
Болюча тема та багато людей не знають, який вихід шукати в житті, от і їдуть, плекаючи надію на краще.
Макієвська Наталія Є., 21.07.2013 - 08:38
актуальна тема, але ж таке життя, а тут від голоду, чи від хвороби, чи від самотності, чи від "цегли" , бурульки,що впала на голову, чи під колесами авто мажора чи ще чогось , чи когось...на все Божа воля! Смерть завжди поруч з нами, хоч ми її й не бачимо.
Віталій Назарук, 21.07.2013 - 08:05
Знаю таких... Дуже шкоду, що наші "вожді" змушують народ їхати з країни. А тут пустує земля, все приходить до занепаду. Хтось жирує, а хтось на чужині лягає у труни...
Валя Савелюк, 21.07.2013 - 06:58
пане Ігорю, пройшлися "босим серцем по стерні" і відчуте - як комаха у краплі соснової смоли заянтарилося у віршеві цьому... сильне враження... останній рядок - як "луч света в темном царстве"..."Труна розкішна - в нас таких не роблять"- н-да... горлиця, 21.07.2013 - 02:31
Ваші вірші, Ігоре! стрілою проколюють серце! І не порахуєш, скільки родин розбитих лишилося. А все та верхівка, яка дбає лиш про себе, а не про народ! Дякую! Вірш хвилює і заставляє думати.
laura1, 21.07.2013 - 00:20
Актуальна тема. Зате нам показують по телевізору у "Світському житті", тобто у "свинському житті", за скільки тисяч баксів пани купляють краватки, а їхні дами скільки витрачають на сукні. Ну, вже про інше не говоримо. А вірш гарно складений. Мазур Наталя, 21.07.2013 - 00:02
Більшість із заробітчан жене на чужину не жадоба наживи, а прагнення вижити самому та підняти дітей. Тому і забувають про свій фізичний стан, про хвороби... Вірш, як біль душі. Може, хто прочитає, та передумає... Робота ж і в Україні є, хоча платять за неї мало... Любов Ігнатова, 20.07.2013 - 23:58
хотіла заробити і...пропала ..безслідно зникла ... наче й не було ... а вдома мати й донечка чекали, що скоро нею розцвіте село ... та рік за роком, складений в ïх душі, гасив надіï промінець слабкий ... і лиш сільські всезнайки -говоруші терзали жадібно ïх будень нелегкий ... Віктор Ох, 20.07.2013 - 23:53
Скільки ж кругом різного горя! Всякий прагне кращого. І в кожного якась своя печаль.
Крилата (Любов Пікас), 20.07.2013 - 23:46
Важка картина! Треба і про таке писати, бо дехто думає, що за кордоном - молочні ріки...
Corvin, 20.07.2013 - 23:43
Така правда нашого життя друже... Сумно... Сумно, що земляків штовхають на такі поневіряння...
|
|
|