А я сумую за тобою,
Сил нема.
Поєднала нас тоді весна.
Бо весна-це час кохання,
Час любові і надій,
Час бажань і сподівання,
І неосягненних мрій.
Я сумую за тобою,
Сил нема.
Розлучилися з тобою...
Знаю, винна я сама.
Я тепер про це шкодую,
Згадую тебе...
Ти кохаєш вже другую
і забув мене.
Чому відкинуло серце тебе
й сама не розумію.
Дорога терниста до щастя веде,
По такій я іти не вмію.
Я сама собі вибрала долю,
Я сама залишилась...
Ще й досі сама.
Треба було тоді, як любила
не кидати на вітер слова.
а взаємність ще прийде! 
